Сприяють пізнавальні методи. Різноманіття явищ природи, навколишнього дошкільнят, створює для вихователя умови для організації спостережень. Загальна педагогічна мета при цьому полягає в тому, щоб збудить інтерес, пізнавальну активність дітей, розвинути їх спостережливість, бажання і вміння дивитися на оточуючих світ. При такому підході спостереження стає цілісним педагогічним процесом, спільне інтелектуальною діяльністю вихователя і дітей. При цьому дії дорослого направлений на планування та організацію спостереження, на вирішення виховно-освітньої завдання, а розумові зусилля дітей - на повноцінне сприйняття об'єкта, на пошук і отримання потрібної інформації. При такій схемі спільно-розподіленої інтелектуальної діяльності спостереження стає методом екологічного виховання, за допомогою якого у дошкільнят взаємопов'язано формуються коло конкретних екологічних знань про об'єкти спостереження і ставлення до них.

Спостереження розвиває у дітей різні відтінки ставлення до природи: пізнавальний інтерес, естетичні переживання, співчуття. Потреба пізнавати нове формується завдяки багаторазовому зверненню до об'єкта, супроводжуваного коментарями дорослого про причинно-наслідкових зв'язках живого організму з середовищем її проживання. На основі розуміння ЦИХ зв'язків у житті мешканців куточка природи, залежності їх самопочуття від умов, в яких вони знаходяться, виникають переживання за них, співчуття, початкові форми моральної відповідальності, готовність допомогти. Це той випадок, коли знання трансформуються у відношення.

Народженню естетичного ставлення до природи в процесі спостережень сприяє Детальне і чуттєве сприйняття об'єкта, усіх його сенсорних особливостей - форми, забарвлення, пропорцій, розміру та ін Всі природні об'єкти, якщо вони перебувають у сприятливих умовах життя, демонструють морфо-функціональну красу - красу будови і різні прояви. При цьому вона завжди має свою яскраво виражену (видову) специфіку. Спостереження, спеціально присвячений красі об'єкта, розвивають в дітях здатність бачити і відчувати гармонію форми, кольору, ліній, пропорцій, їх взаємозв'язок і функціональність у кожної тварини і рослини.

Для формування усвідомлено-правильного ставлення до природи за допомогою спостереження має значення діяльність моделювання - ведення календарів природи, відображення в них результатів спостережень. Педагог вчить дошкільнят самостійно заповнити сторінки календаря, орієнтуватися в його параметрах, правильно користуватися відповідною символікою. Велике значення має те, що ця спільна діяльність довгостроково протікає в часі, здійснюється періодично-постійно протягом усього навчального року. Відношення, що виникає у старших дошкільників до спостереження і моделювання його результатів, - це пізнавальне ставлення до природи і інтерес до навчальної діяльності одночасно, а це дуже важливо для особистості дитини напередодні його вступу до школи.

Порада  №1. Поважайте індивідуальність дитини  Переконання батьків про те, що дитина мала і нічого не розуміє — помилкове. Психологи-педагоги давно зійшлися на тому, що дитина — не чистий лист, що її формує оточення, проте вона також має власну індивідуальність та спадкові риси. Тому не забувайте, що виховуєте маленьку людину, яка має свої смаки, вподобання та інтереси, з якими потрібно рахуватися.

Порада  №2. Ні «ранньому розвитку»Зараз дуже популярно водити дитину на декілька гуртків, вивчати іноземну мову з 3-х років, долучити її до спорту, музики, балету… Проте дитина тільки втомлюється, не розуміючи, навіщо перейматися майбутньою кар’єрою і своїм суспільним становищем. Мабуть, не всі знають той факт, що для навчання найкращим є шкільний вік, тобто з 6—7 років, коли розвивається інтелект. До 6 років малюкові найкраще пізнавати навколишній світ через гру та мамину любов.
Порада  №3. Не забирайте дитинство. Часом дорослі згадують своє дитинство і жалкують, що воно буває лише раз. Проте, втілюючи в життя свої власні мрії, люблячі татусі і мамусі позбавляють дитину цього прекрасного періоду життя, інтелектуально навантажуючи дитину з пелюшок, вимагаючи від неї добиватися успіхів і результатів. Психологи, даючи поради батькам, зазначають, що дитині необхідний вільний час, спокій для того, щоб подумати, осмислити побачене і почуте через гру з ляльками та іграшками.
Порада  №4. Учіть своїм прикладом.Часто батьки хочуть бачити у своїй дитині втілення найкращих якостей. У противному разі дорослі сердяться і вичитують своє чадо. Саме тут доречно згадати англійське прислів’я «не намагайтесь змінити дітей, адже вони все одно будуть схожими на вас. Спробуйте змінити себе». Ще Лев Толстой ставив риторичне питання: як, живучи дурно, можна добре впливати на дітей?
Порада  №5. Уникайте потурань«Хто дітям потаче, той сам плаче» — говорить народна мудрість. На лінощі, неслухняність, упертість батьки в жодному разі не мають закривати очі, жаліючи та леліючи свою кровинку. Тут батькам потрібно проявити волю, адже недарма застерігає народне прислів’я: «Не навчив у пелюшках — не навчиш і в подушках».
Порада  №6. Дотримуйтеся єдності вимог Поради батькам: малюки найкраще розвиваються через гру та мамину любов. Ще одна порада батькам така: установлюючи якісь правила, тримайтеся їх і далі. Непослідовність дій може вивести дитину з рівноваги та бути причиною озлобленості, адже діти дуже гостро переживають несправедливість. До того ж дорослі, часто виключно з благородною метою, вдаються до брехні, яка, розкриваючись, порушує цілісність всесвіту дитини, стає причиною відчуженості.

Порада  №7. Використовуйте розвиваючі ігри та іграшкиЧастіше зустрічаються іграшки з досить обмеженим колом використання, і хоч уява дитини ширша, ніж у дорослих, все ж краще замінити їх на пісочницю, фарби і чистий альбом, конструктор, через які дитина зможе розвиватися, проявляти творчу уяву і розкриватися.
Порада  №8. Уникайте послуг «зомбі-ящика»Безконтрольний перегляд телебачення заволодіває свідомістю дитини, «збагачуючи» її негативними образами. Натомість не лініться провести час з дитиною, сходити на дитячий майданчик чи почитати їй казок.
Порада  №9. Читайте дитині казки. У казках є місце чарівному і незвичайному, тому вони сприймаються радісно. В казках усе відбувається легко, природно і просто — і це сприйняття дитина переносить у своє життя, воно закладається в її моделі поведінки. У казках немає депресії, надломів, тієї офіційності, натомість постає простота: у втратах і надбаннях, хороших чи злих вчинках. До того ж через віру в дива, яку, боронь боже, зломити батькам, дитина росте не обмеженою, а багатогранною, оптимістичною і натхненною.

Якщо в дитинстві дитина відчував почуття жалості до іншого людині, радість від гарного вчинку, гордість за своїх батьків, захоплення від зіткнення з прекрасним подвигом, він придбав емоційний досвід.
Тим самим будуть побудовані шляхи для асоціацій емоційного характеру, а це є основою, фундаментом більш глибоких почуттів, умовою повноцінного розвитку людини.
Виховання маленького патріота починається із самого близької для нього - рідного дому, вулиці, де він живе, дитячого садка.

·         Звертайте увагу дитини на красу рідного міста

·         Під час прогулянки розкажіть, що знаходиться на вашій вулиці, поговоріть про значення кожного об'єкта.

·         Дайте уявлення про роботу громадських установ: пошти, магазину, бібліотеки і т. д. Спостерігайте за роботою співробітників цих установ, відмітьте цінність їхньої праці.

·         Разом з дитиною приймайте участь у праці з благоустрою та озеленення свого двору.

·         Розширюйте власний кругозір

·         Вчіть дитину правильно оцінювати свої вчинки і вчинки інших людей.

·         Читайте йому книги про батьківщину, її героїв, про традиції, культуру свого народу

·         Заохочуйте дитину за прагнення підтримувати порядок, зразкова поведінка в громадських місцях.